Як створити недискримінаційне середовище у школі: покрокова інструкція для директора

 

Забезпечення рівного доступу до освіти і неупередженого ставлення до всіх дітей — такі ж важливі завдання директора школи, як і забезпечення якості освітньої діяльності школи.

Принцип інклюзивності та справедливості в освіті передбачає, що всі діти повинні мати доступ до освітніх можливостей, що сприятиме досягненню ними кращих результатів у навчанні незалежно від статі, національності або достатку, освіти чи професії їхніх батьків.

Що таке дискримінація та як її виявити?

Дискримінація — це ситуація, коли дитина чи група дітей за певними ознаками (інвалідність, місце проживання, добробут родини, стать, віра тощо) обмежується у користуванні правами, послугами, свободами без обґрунтованих правомірних причин. Прикладом прямої дискримінації може бути різниця у ставленні до різних груп дітей протягом навчання: від кого очікують і стимулюють до більших успіхів, скажімо, в математиці, кого вважають менш здібними, кого готові більше заохочувати, підтримувати тощо.

Якщо пряма дискримінація більшості людей зазвичай очевидна, оскільки полягає у менш прихильному ставленні, то з непрямою дискримінацією складніше. Непряма дискримінація проявляється через формально нейтральні правила, норми, критерії чи практику, коли певна людина або група людей опиняється у невигідному становищі порівняно з іншими, або отримує гірші умови. Прикладом непрямої дискримінації може бути ситуація, коли до школи потрібно прийти у певному одязі, а у окремої групи дітей через фінансовий стан родини немає такої можливості.

Поруч із дискримінацією завжди “ходять” упередження — хибні або негативні думки про людину, що складаються наперед, а висновки про її здібності чи нахили робляться лише за певною ознакою. Наприклад, коли про людей ромської національності наперед думають як про нечесних або про дітей певної статі — як про схильних до певних наук, гуманітарних чи природничих.

При визначенні, чи належним чином забезпечуються в школі права дітей, потрібно переконатись, що всі групи дітей — різної статі, національності, стану здоров’я тощо, мають рівні права і можливості. Не менш важливо перевірити, чи відсутнє упереджене або дискримінаційне ставлення як до окремих дітей, так і груп дітей, об’єднаних певною ознакою. Особливу увагу у виявленні ознак дискримінації чи упереджень варто звернути, якщо у школі є діти та сім’ї-представники національних чи релігійних меншин, діти з особливими освітніми потребами, представники різних етнічностей та культур.

Перешкоди у забезпеченні недискримінаційного середовища у школі:

●       Соціальні — стереотипи і упередження, відсутність даних або недостатня кількість даних про реальні потреби різних груп людей за статтю, віком, майновим становищем тощо.

Наприклад, менше заохочення дівчат до IT сфери через стереотип, що це чоловіча професія, або хлопців — до гуманітарних наук, оскільки вони вважаються “жіночими”.

●       Організаційні — розташування, розклад занять, логістика/транспорт, бюрократичні процедури.

Наприклад, відсутність пандуса може бути непомітна фізично здоровій людині, але буде перешкодою для людей на візках або батьків з дитячими колясками.

●       Особисті — економічні і фінансові можливості, стан здоров’я, релігійні переконання, національні традиції, велика кількість дітей у родині, кількість вільного часу поза школою тощо.

Наприклад, неврахування релігії дітей при викладанні певних предметів, зокрема християнської етики, або неврахування різниці в релігійних святах.

Як перевірити свої або чужі упередження?

Ми всі маємо припущення і певні упередження, які формуються культурним середовищем, поведінкою, сферою діяльності, робочою атмосферою тощо. Навіть якщо здається, що ставлення до всіх однакове, а припущення відповідають дійсності, завжди варто це перевірити, поставивши припущення під сумнів.

Додатково до індивідуальних упереджень школа може мати формальну і неформальну політику, традиції, норми, які можуть вплинути на формування упереджень учасників освітнього процесу. Завжди доцільно перевіряти, чи відповідають припущення реальному стану речей та як саме на освітній процес можуть впливати неформальні традиції школи.

Допомогти в цьому можуть збір інформації, консультації, опитування та наступні перевірочні запитання.

Ці запитання варто включити до анкет учнів та вчителів під час проведення самооцінювання школи. Також вони можуть бути корисними для саморефлексії директора при самооцінюванні школи.

5 кроків, щоб запобігти дискримінації у школі

Якщо відповіді на перевірочні питання просигналізували про проблему, або ж вона була виявлена у ході спостережень, або спілкувань із учасниками освітнього процесу, наступні 5 кроків допоможуть структурувати дії та уникнути повторюваності проблеми у майбутньому.

Крок 1. Аналіз ситуації

На цьому етапі варто детально проаналізувати всю наявну інформацію: зібрати відомості від сторін, на яких впливає ситуація, дані про релевантні законодавчі норми, правила, міжнародні стандарти, кращі практики — позитивний досвід в аналогічних чи схожих ситуаціях, а також врахувати наявні соціальні, культурні та економічні умови. Варто використовувати лише достовірні джерела.

Наприклад, директора школи повідомили про випадок булінгу щодо учня чи учениці у школі. У такому випадку необхідно проаналізувати законодавство, що визначає булінг і алгоритм дій школи у такій ситуації (зокрема Наказ МОН 28.12.2019 №1646), інші джерела інформації із порадами фахівців (настанови Освітнього омбудсмена тощо).

Крок 2. Визначення сторін проблеми

Щоб вирішити проблему, особливо важливо розуміти, хто є її сторонами і чи є щодо цих осіб або груп осіб упередження (включаючи ваші власні).

Наприклад, батьки повідомляють про образливу поведінку групи учнів або учениць. Директорові слід з’ясувати, хто ті учні, на яких скаржаться батьки, чи належать вони до категорії малозабезпечених сімей або ж до національності, щодо якої розповсюджені певні упередження. Цю інформацію варто враховувати у роботі щодо запобігання можливій дискримінації за цими ознаками.

Важливо пам’ятати, що потрібно враховувати лише факти, а не припущення щодо схильності тієї чи іншої групи дітей до певної поведінки. Це потрібно враховувати також і у випадках, коли постраждалою стороною є дитина з певної категорії (внутрішньо переміщені особи, дитина з інвалідністю тощо). При визначенні сторін проблеми не варто також слідувати припущенням щодо можливих провокацій з боку постраждалої сторони: звинувачення постраждалих є недопустимим.

Крок 3. Виявлення потреб сторін

Збираючи інформацію про потреби сторін, важливо пам’ятати, що вони не можуть бути однаковими у всіх, наприклад, всього учнівства і вчительства. Втім, зібравши їх, ці потреби слід згрупувати та не вдаватись до зайвої індивідуалізації. Способами збору інформації можуть бути обговорення, опитування, дослідження, консультації, співбесіди, круглі столи тощо. Проте у будь-якому випадку доцільно виявити та врахувати позиції різних груп людей: різного віку, статі, стану здоров’я, національності тощо. Ці дані потрібні, щоб оцінити вплив ситуації/проблеми на різні групи осіб.

Варто пересвідчитись, що всі заінтересовані сторони змогли висловити свою позицію і були почуті. Для цього варто з’ясувати, чи наявні перешкоди в доступі до обговорень для певних груп осіб: чи всі зацікавлені сторони можуть отримати інформацію про обговорення, дістатися місця обговорень у визначений час, зрозуміти і почути інших, висловитись. На цьому кроці може бути виявлено, що відсутня певна інформація, є певні прогалини в даних, які потрібно заповнити. Наприклад, батьки учнів філій опорної школи можуть мати труднощі з доїздом на загальні батьківські збори.

Крок 4. Розроблення варіантів рішень

Використовуючи зібрані на попередніх кроках дані, формуємо декілька альтернативних варіантів вирішення ситуації/проблеми. На даному кроці також потрібно пересвідчитись, чи були враховані потреби та інтереси всіх сторін та оцінено різницю впливу і наслідків рішення на різних груп дітей, інших учасників освітнього процесу. Проаналізувавши впливи і ризики, обираємо оптимальне рішення. Якщо ви виявите, що рішення може мати негативні наслідки або нести ризики для деяких груп дітей або дорослих, варто оптимізувати такі рішення.

Наприклад, при визначенні заходів, які будуть найбільш ефективними для покращення дисципліни під час уроків, варто зібрати інформацію про вплив тих чи інших активностей (додаткові заняття та завдання, інша подача матеріалу тощо), а також вивчити, як вони можуть вплинути на ситуацію конкретної дитини (чи можливі погіршення взаємин з батьками, відсутність можливості відвідувати позашкільні заняття тощо). Варто також врахувати навантаження на вчительство у випадку ухвалення рішення про зміну подачі навчального матеріалу, реакцію на зміни батьків тощо.

Крок 5. Моніторинг та оцінка результатів

Моніторинг і оцінка результатів допоможуть виміряти ефективність обраного шляху вирішення проблеми, а також коригувати свої дії у майбутньому. Разом із тим постійний моніторинг ситуації допоможе надалі запобігти проявам дискримінації чи упереджень, передбачити у річному плануванні роботи закладу заходи щодо виявлення та профілактики дискримінації тощо.

Спостереження, моніторинги та опитування учасників освітнього процесу, що проводяться у ході самооцінювання школи, можуть стати дієвими інструментами на цьому шляху. Варто пам’ятати ознаки, за якими може відбуватись дискримінація, моніторити наявність учнівства та їхніх сімей з будь-якою із таких ознак та звертати особливу увагу на них при проведенні самооцінювання. Додавання до анкет запитань щодо проявів дискримінації у школі також допоможе здійснювати моніторинг та збирати інформацію.

Варто також відстежувати незаплановані результати для різних груп і продумувати позитивні дії — спеціальні заходи, що мають правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету і спрямовані на усунення виявлених нерівностей у можливостях чи дискримінації. Прикладом таких позитивних дій може бути проведення додаткових навчань/тренінгів для вчителів щодо виявлення та протидії цькуванню і дискримінації за ознаками статі, економічного статусу, національності, релігії тощо.

Наприклад, у школі часто трапляються бійки і ви хочете зменшити кількість таких інцидентів. У такому випадку потрібно визначити, яка кількість конфліктів трапляється за певний проміжок часу (місяць, три місяці тощо) станом на початок моніторингу. Це будуть ваші вихідні дані. Далі відповідальна особа має фіксувати кожен інцидент бійки та збирати інформацію про те, що сталось, хто був учасником, вік, стать дітей тощо. Порівняння ситуації із вихідними даними можна проводити раз на півроку й на основі отриманих даних робити висновки про успішність або неуспішність заходів з протидії конфліктам, коригувати їх.

Хід та результати усіх кроків варто фіксувати, а спосіб такого фіксування можна обирати самостійно. Рекомендується інформувати учасників освітнього процесу про зібрані дані (пам’ятаючи про захист персональних даних) та про ухвалені на їх основі рішення.

 

Матеріал підготовлено в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.

Наші учні - переможці!!!

 Вітаємо Іценко Анастасію, ученицю 8 - А класу (вчитель Мотинга С.В.), та Барзікова Нікіту, учня 5-Б класу (вчитель Бойчева Т.П.) із зайнятими І місцями в обласному конкурсі «Свій голос віддаю на захист природі» у номінації «Літературний твір».

Увага!!! Дистанційне навчання!!!

 

Як налагодити освітній процес в умовах дистанційного навчання

Технології дистанційного та змішаного навчання за рік пандемії коронавірусу стали вже звичними для шкіл. Державна служба якості освіти також пристосувала інструментарій проведення інституційного аудиту до умов дистанційної або частково дистанційної роботи закладів. Адаптації потребує організація освітньої діяльності, щоб заклади продовжували працювати якісно та ефективно і в умовах очного навчання, і онлайн. Змінювати слід і всі компоненти системи освітнього процесу школи.

Розглянемо, як директорові та педагогам налагодити роботу в умовах дистанційного навчання.

Організація освітнього процесу

Розклад

Важливо в організації дистанційного навчання узгодити розклад уроків з особливостями проведення онлайн-занять. На формування розкладу впливають освітні програми, навчальні плани, санітарні вимоги тощо, втім є і суб’єктивні чинники, як-от запит від батьків розпочинати заняття пізніше.

Настанови щодо формування розкладу в умовах дистанційного навчання:

●       Оберіть єдину інтернет-платформу для розміщення електронних освітніх ресурсів, проведення онлайн-занять. Це мінімізує труднощі та плутанину, зніме дещо проблему комунікації між учасниками освітнього процесу.

●       Дотримуйтесь санітарного регламенту та забезпечуйте черговість синхронного й асинхронного навчання.

●       Порадьтеся з батьками учнів щодо зручного часу проведення онлайн-занять. В умовах дистанційного навчання розклад можна зміщувати в часі, наприклад розпочинати заняття пізніше, робити тривалу перерву, щоб учні могли перепочити, тощо. Особливо актуальним це є для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

●       Забезпечте можливість консультацій. В умовах віддаленого навчання в учнів виникає потреба проконсультуватися з учителем. Організація консультаційних годин з різних навчальних предметів дасть змогу компенсувати відсутність особистого спілкування учнів із вчителем.

Інтернет-платформа

Обрання єдиної інтернет-платформи для забезпечення освітнього процесу в умовах дистанційного навчання спростить взаємодію учасників освітнього процесу. Разом з тим, важливо пам’ятати, що учні можуть мати труднощі з доступом до того чи іншого каналу комунікації, інтернет-платформи тощо. У такому разі важливо передбачити для окремих учнів альтернативні рішення.

На що варто звертати увагу при обранні інтернет-платформи для дистанційного навчання:

●       Доступність. Обирайте платформу, яка є у відкритому доступі, не потребує встановлення спеціального програмного забезпечення тощо.

●       Можливість ідентифікації учасників. Вчитель повинен мати змогу ідентифікувати всіх учнів, зареєстрованих у системі або присутніх на онлайн-уроці. Це перш за все питання безпеки.

●       Структурованість матеріалу. Учням буде зручніше працювати із платформою, коли матеріал у ній буде структурований, тобто розміщений у вигляді цілісних навчальних тем, курсів. Це сприятиме організації віддаленої роботи учнів, вибору власної швидкості опанування навчального матеріалу.

●       Наявність онлайн-журналу. Учнівство звикло мати доступ до своїх оцінок, переглядати їх у журналі після занять. Можливість робити це онлайн – вимога часу.

●       Зворотний зв’язок. Це дасть змогу учням оперативно отримувати відгук від вчителя щодо виконаних завдань тощо.

Педагогічна діяльність

В умовах дистанційного навчання важливо застосувати інші форми й методи роботи. Не зовсім доцільно пропонувати учню опрацювати текст підручника, адже шкільні підручники спрямовані на очне навчання. Учитель має адаптувати навчальні ресурси відповідно до особливостей класу, можливостей учнів. Водночас під час проведення навчальних занять онлайн учитель обмежений у прийомах роботи. Відрізняється і стиль навчання дітей: в онлайн-режимі частина учнів можуть втрачати динаміку, інші ж навпаки – проявляти більшу активність та ліпше засвоювати матеріал. У той же час навчання з використанням дистанційних технологій відкриває нові можливості для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії.

Поради педагогам для роботи в умовах дистанційного навчання:

●       Адаптуйте матеріал. В умовах поділу уроку на синхронну та асинхронну частини навчальні матеріали потрібно відповідно адаптувати. Подумайте і визначте, що озвучити під час онлайн-уроку, а яку частину матеріалу надати на самостійне опрацювання, роботу в групах тощо.

●       Записуйте та зберігайте онлайн-уроки. Це дасть можливість учням, які пропустили урок, наздогнати матеріал.

●       Урізноманітнюйте форми роботи. Дистанційне навчання – це не лише онлайн-уроки (в ZOOM, MS Teams тощо). Онлайн-формат взаємодії дає змогу учням працювати в групах, розробляти проєкти тощо. Партнерство у роботі учнів можна використовувати і під час онлайн-уроку для виконання коротких завдань, і для більш масштабних завдань, що потребують тривалішого часу виконання.

●       Приділяйте більше уваги результату, а не процесу. Відсутність достатньої кількості комп’ютерів у сім’ї, проблеми з доступом до інтернету чи інші труднощі можуть завадити учням відвідувати онлайн-уроки. Втім технології дистанційного навчання дають змогу компенсувати відсутність на онлайн-уроці та отримати результат – учні можуть надолужити пропущене, переглянувши запис уроку, ознайомившись із електронними освітніми ресурсами, виконавши завдання.

Важливою частиною успішної педагогічної діяльності умовах за дистанційного навчання є підтримка педагогічного колективу з боку директора.

Як директорові продемонструвати підтримку роботи педагогів в умовах дистанційного навчання?

●       Забезпечте методичну та консультаційну підтримку. Організуйте навчання, семінари, обмін досвідом між педагогами.

●       Не вимагайте звітності. Робота у дистанційному режимі часто вимагає від педагогів значно більшого часу на підготовку навчального матеріалу та комунікацію з учнями.

●       Довіряйте. Надмірний контроль зі сторони керівництва, втручання в роботу вчителя під час використання технологій дистанційного навчання може додавати стресу учасникам освітнього процесу та демотивувати вчителя.

●       Забезпечте педагогам повноцінний лікарняний у випадку хвороби. Технології дистанційного навчання, безумовно, дають змогу запобігти поширенню вірусів під час уроків, не перериваючи спілкування учнів між собою та вчителями. Однак педагоги мають право перебувати на лікарняному, не проводячи занять. Це саме стосується й учнів.

Система оцінювання

Зазнали змін і види завдань, які пропонуються учням. Завдання й форми роботи, що використовувалися в умовах очного навчання, можуть бути неприйнятними під час дистанційного. Наприклад, за використання технологій дистанційного навчання неможливо виконати завдання на перевірку знань, відтворення тексту підручника. Очевидно, що змінивши форми роботи під час уроків, потрібно змінювати і форми оцінювання.

Як вчителеві налагодити систему оцін ювання?

●       Оприлюднюйте критерії оцінювання до кожного завдання. Так учні наперед розумітимуть, як та за яким принципом формується оцінка.

●       Давайте зворотній зв’язок. Практика показує, що в умовах дистанційного навчання найменші учні найбільше потребують детальних роз’яснень та зворотного зв’язку. Негативна оцінка може не дати достатньо інформації для учнів, натомість після пояснення, за що вона отримана, учень зможе порефлексувати про свої помилки.

●       Не обмежуйте в часі. Учні мають різну динаміку роботи в онлайн-режимі. А в когось може повільніше працювати комп’ютер чи інтернет. Тому завдання, обмежені в часі, не рекомендовані для оцінювання результатів навчання учнів.

●       Шукайте альтернативи. Звичні тестові завдання в умовах дистанційного навчання корисні для саморефлексії учнів. А для контрольних завдань ліпше знайти альтернативні форми, як-от тематичне есе, творче завдання тощо.

Освітнє середовище

За дистанційного навчання значна частину роботи зі створення освітнього середовища стали виконувати батьки, забезпечуючи дитину технікою, доступом до інтернету, облаштовуючи робоче місце. Втім директорові школи не варто забувати про такі важливі аспекти роботи:

●       Безпека. Звертайте особливу увагу на безпечність доступу до інтернет-платформи, на якій відбувається дистанційне навчання. Профілі учнів мають бути підписані їхніми іменами.

●       Правила поведінки. Звичні правила поведінки у школі не працюють в онлайн-форматі, тому варто адаптувати їх до дистанційного навчання – встановити правила спілкування під час зум-уроків тощо.

●       Комунікація з батьками. Дистанційне навчання потребує частішої взаємодії з батьками, зокрема щодо поведінки дітей, їхнього режиму роботи, виконання завдань.

 

 

Конкурс "Свій голос віддаю на захист природи"

 

Підсумки  участі учнів нашого закладу в  районному конкурсі

«Свій голос віддаю на захист природи»

 

Номінація «Літературний твір»      

 І місце:

Абажей Вікторія – учениця 5  класу   

Барзіков Нікіта – учень 5 класу  

Дрига Марина – учениця 6 класу  

ІІ місце:

Майко-Петренко Софія – учениця 1 класу  

Кравецька Юлія  – учениця 7 класу  

Шевчук Сергій – учень 6 класу  

ІІІ місце:

Стеценко Анастасія – учениця 6 класу  

 

Номінація «Малюнок»  

І місце:

Стеценко Анастасія – учениця 6 класу  

Гірник Софія – учениця 5 класу  

ІІІ місце:

Майко-Петренко Софія – учениця 1 класу  

Троянська Анастасія – учениця 5 класу  

 

Вітаємо переможців та бажаємо подальших успіхів!!!!!!

 Запрошення нашому майбутньому випускнику плюс 20 балів до ЗНО з фізики за умови вступу на відповідний факультет. Вітаю Андрія з результативною роботою в МАН!

 ВІТАЄМО!!! Кравецьку Юлію, ученицю 7-А класу, переможницю ІІІ (обласного) етапу ХІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка та її вчителя - Бойчеву Тетяну Петрівну!!! Гарний здобуток!!! Подальших успіхів!!!

 

Щорічно, упродовж  12 років,  восени у нашому закладі під керівництвом Макарової Олени Миколаївни, вчителя біології, проходить Міжнародний природничий конкурс «Колосок». До його організації та проведення активно долучаються і вчителі початкової школи. В 2020 році у конкурсі взяли участь 100 учасників: 25 учасників 1-2 класів, 41 учасник 3-4 класів, 25 учасників 5-6 класів, 5 учасників 7-8 класів, 4 учасники  9-11 класів. За результатами участі маємо 18 Золотих Колосків, 68 Срібних Колосків та 16 Колосків. Дякую координатору конкурсу Макаровій О.М. та вчителям початкових класів за систематичну  роботу щодо розвитку здібностей та обдарувань дітей.