Методичні рекомендації щодо подання матеріалів для присвоєння звання «викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист», керівник гуртка-методист»

Методичні рекомендації

щодо подання матеріалів для присвоєння  звання «викладач-методист»,  «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист»,

керівник гуртка-методист» 

Схвалено на засіданні науково-методичної ради  КОІППО імені Василя Сухомлинського 29.11.2012 року Протокол № 3

          Діючим Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників (Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства Освіти і науки, молоді та спорту України №1472 (z0014-12) від 20.12.2011 року)  передбачено, що педагогічні звання  «викладач-методист»,  «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист», керівник гуртка-методист»   можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об’єднаннями викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації , закладів післядипломної освіти. 

         Відповідно до пункту 5.2. Типового положення  відділи  (управління) освіти представляють  на розгляд відповідних структурних підрозділів КОІППО до 25 грудня такі документи:

1. Клопотання  (управління) освіти за підписом начальника на ім’я директора КОІППО  з пропозицією розглянути матеріали педагогічного працівника, який  атестується на присвоєння звання «методист».

2. Характеристику методичної діяльності за підписом завідувача РМК (ММЦ).

3. Методичну розробку вчителя.

Характеристика (обсягом до 2-х сторінок) включає :

·        Чітке формулювання методичної проблеми, відповідно до якої створена методична розробка.

·        Інформацію про актуальність та інноваційність проблеми, методи її дослідження.

·        Відомості  про накази відповідного навчального закладу щодо проведення апробації методичної розробки (накази про початок та підсумок апробації, указати назву наказів, номера та дати).

·        Висновок про практичну спрямованість методичної розробки.

Підготовка методичної розробки.

Схема – алгоритм роботи педагога над методичною розробкою.

1.Формулювання  теми розробки, мети дослідження та завдань щодо вирішення проблеми.

2.Аналіз науково - теоретичних положень  та існуючого практичного досвіду з даної методичної проблеми. Виділення суперечностей, що породжують принципові проблеми у викладанні предметів.

3.Визначення завдань, які необхідно розв’язати.

4.Формулювання власної гіпотези, зародження ідеї. Співставлення власних ідей з існуючими.

5.Критичний аналіз та теоретичне обґрунтування  розв’язання проблеми.

6.Прогнозування результатів. Підготовка та накопичення навчальних матеріалів.

7.Експериментальна практична перевірка:  обов’язкова апробація запропонованих ідей та  методичних знахідок.

8.Оцінка результатів діяльності, аналіз труднощів, пошук умов успішного втілення.

9.Написання тексту методичної розробки.

    Методичною розробкою можна вважати текст, в якому систематизовано, послідовно викладено всебічне дослідження власної методичної  проблеми.

Усі розробки можна умовно поділити на 2 групи:

1.     Розробки стосовно змісту освіти (концепції, програми, довідники, збірники, посібники).

2.     Розробки нових методик (методів), втілення інноваційних технологій навчання та виховання.

                            

Структура методичної розробки

1. Вступ ( пояснювальна записка)

Чітко формулюється проблема, подається обґрунтування  актуальності проблеми, об’єкту та предмету дослідження, короткий аналіз змісту та призначення розробки. Роз’яснюються та коментуються специфічні поняття та терміни.

2. Основна частина

2.1. Теоретичний розділ  (5-7 сторінок).

Проводиться стислий огляд наукової та методичної літератури, де висвітлювалась ця проблема з посиланням на роботи  видатних науковців, науково-методичні видання, статті, практичний досвід відомих вчителів. Далі у теоретичному аспекті висвітлюються власні методичні знахідки.

2.2. Практичний розділ

З метою відображення власних методичних напрацювань у практичному аспекті вчитель пропонує розробки методичних рекомендацій, програм, спецкурсів, методичних посібників, збірників,  інноваційних уроків, позакласних заходів тощо. До практичних матеріалів доцільно  запропонувати додатки у вигляді презентацій, схем, таблиць, тестів, дидактичних матеріалів, які можна подати в електронному вигляді, бібліографічний покажчик власних публікацій у обласних та всеукраїнських виданнях.

2.3. Використані джерела  (до 1 стор.).

Обов’язково подається список використаної літератури та Інтернет-посилання за правилами оформлення в алфавітному порядку.

3. Висновки ( до 3-4 сторінок).

Коротко формулюються основні досягнуті результати, вказуються умови реалізації запропонованих матеріалів, можливості  їх застосування .

Вимоги до технічного оформлення методичної розробки

Матеріали подаються в друкованому та електронному вигляді. Комп’ютерний набір: текстовий редактор Word, шрифт 14, Тіmеs New Roman, міжрядковий інтервал – 1,5, з одного боку білого паперу формату А-4. Поля: ліве, верхнє та нижнє – не менше 20 мм; праве – не менше 10 мм.

Усі сторінки, враховуючи ілюстрації та додатки, нумеруються. Першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра 1 не ставиться.

        Обсяг методичної розробки – 1-2 авторських аркуші. Один авторський аркуш  відповідає 24 сторінкам комп'ютерного тексту, надрукованого через 1,5 інтервали шрифтом Times New Roman №14 на стандартному аркуші формату А4.

У методичній розробці недоцільно використовувати фотографії, роздруковані презентації, малюнки та інші творчі роботи учнів.

Не подається список нагород вчителя.

Методичні розробки розглядаються науково-методичними радами науково - методичних лабораторій (центрів) КОІППО до 15 лютого.

Положення про підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів на курсах у КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» за заочною формою навчання